Перед тим, як виставити предмети мистецтва на торги, аукціони такі як Christie’s і Sotheby’s проводять ретельну експертизу кожного лота, щоб підтвердити його автентичність, оцінити стан та визначити ринкову вартість.
Процес експертизи є критично важливим для аукціонів, оскільки від його якості залежить репутація аукціонного дому та довіра клієнтів. Завдяки ретельним дослідженням і використанню сучасних технологій, аукціонні доми забезпечують автентичність і високу якість своїх лотів, роблячи покупку на аукціоні безпечною та надійною для колекціонерів.
Основні кроки, які здійснюються в процесі експертизи:
Ідентифікація та верифікація автентичності
Дослідження походження (провенанс): Один з перших кроків — це перевірка історії володіння твором мистецтва, відомої як провенанс. Вона допомагає з’ясувати, кому належав предмет раніше, де він зберігався та чи не був він вкраденим чи підробленим.
Два найвідоміші аукціонні будинки Christie’s і Sotheby’s опублікували свої весняні каталоги робіт з однією і тією ж картиною в 2000 році. Їй стала робота Поля Гогена “Ваза з квітами”, яку успішно продали на обох аукціонах.
Кожен будинок був упевнений у справжності роботи, оскільки всі документи, що додаються продавцями, не викликали жодних сумнівів. Щоб встановити справжність та вирішити конфлікт, обидві картини відправили на експертизу до Парижа.
Підробкою виявилася робота, виставлена Christie’s, що стало сильним ударом по репутації аукціону. Але ця підробка була визнана найкращою у своєму роді знавцем творчості Гогена, Сільвією Круссар.
Як би там не було, це дуже розчарувало нових власників підробленого полотна, аукціонний будинок Christie’s терміново відкликав усі каталоги з друку.
(детальніше про передаукціонні каталоги тут)
Аналіз підписів та маркувань: Експерти детально аналізують усі наявні підписи, печатки, інші позначення на предметі. Це дозволяє підтвердити, що твір був створений саме тим художником чи майстром, якому він приписується.
Для ідентифікації підписів існують у всьому світі довідники, в яких представлені підписи художників в різний період їх творчості. Експерти з почерку дають своє заключення, чи дійсно це підпис художника.
1996 році Альберт Філд разом з Далі опублікував «Офіційний каталог графічних робіт Сальвадора Далі», 76 сторінок якого присвячені підробкам творів художника.
Тут розповідається також і про художній папір, на якому друкувалися роботи, і водяні знаки, на підставі яких частину фальшивок можна розпізнати. Одним із критеріїв, що дозволяють визначити підробку, є той факт, що після 1980року Далі вже не проставляв підпис на своїх роботах: його здоров’я помітно погіршилося і стали сильно тремтіти руки.
Фальшивки легко відрізнити, якщо знати, що Arches і BFK Rives — виробники художнього паперу, яким користувався Далі, почали використовувати з 1980 року нові водяні знаки. На папері, що випускається цими заводами після 1980 року, використовується знак нескінченності. Таким чином, всі роботи, що приписуються Далі, виконані на папері з цим водяним знаком, можна вважати підробками.
Візуальний огляд та аналіз матеріалів
Мікроскопічний аналіз: Використання мікроскопів дозволяє розглянути поверхню твору мистецтва та виявити сліди старіння, які можуть підтвердити його автентичність.
Аналіз пігментів та матеріалів: Експерти перевіряють, які матеріали використовувалися при створенні предмета.
Наприклад, дослідження фарб може показати, чи відповідає картина епосі її приписуваного створення. Якщо пігменти або матеріали використовувалися лише після певного року, це може вказувати на підробку.
Далі технічне дослідження за допомогою ультрафіолетового випромінення, стереомікроскопа (можна дослідити поверхню полотна, пігменти та мазки фабри), аналіз пігментів можна виявити їх вік та походження.
В свій час пігменти добували із природних матеріалів, мінералів та рослин.
Наприклад індійский жовтий – із сечі корови, коли її годували листями манго. Чорний- чорнила каракатиці. Ульрамариновий синій міг дозволити собі не кожен художник- його добували із напівдорогоцінного каменя, який добували в Афганістані. Тому частіше всього його могла собі дозволити церква для регілійних сюжетів.
Фур’є-мікроспектрометр допоміг виявити близько двадцяти підроблених картин, що видаються за твори Джексона Поллока.
Ці роботи зберігалися в сім’ї друзів художника, і авторитетний експерт із творчості Поллока оцінив їх як справжні.
Дослідник, який проводив перший аналіз матеріалів, під страхом звинувачення у образі честі та гідності спочатку навіть не наважився оприлюднити отримані результати.
Коли ж перші підозри висловили, частина мистецтвознавців відкинула їх, вважаючи дослідження ненадійними. Після цього роботи були піддані ретельнішому аналізу, в результаті якого в десяти картинах, нібито належать пензля Поллока, було виявлено невідомий за життя художника пігмент.
Сьогодні йому надано номер PR254, і він знайомий нам під назвою «червоний Ferrari», оскільки його використовували для фарбування автомобілів Ferrari у 2000–2002 роках.
Пігмент був запатентований в 1983 році, понад 20 років після смерті Джексона Поллока, а це свідчить про те, що він ніяк не міг бути автором картин.
Рентгенівські промені були вирішальними, наприклад, у дозволі дослідникам переглянути практику живопису сучасних та авангардних художників, таких як Казимир Малевич.
Хоча на перший погляд може здатися, що роботи Малевича, як-от «Малярський реалізм футболіста» (1915), були намальовані поверх базового кольорового шару, рентгенівські знімки, проведені в 2014 році в Чиказькому інституті мистецтв, показали те, що можна було б описати, як ореол навколо композиційних елементів картини.
Таким чином рентгенівський знімок підтвердив знання експертів про практику Малевича фарбувати фон своїх картин після того, як композиція вже була встановлена.
Використання сучасних технологій
Інфрачервоне сканування та рентген: Такі технології дозволяють «зазирнути» під верхні шари фарби, щоб виявити можливі зміни, доробки чи початкові ескізи.
Це також може допомогти визначити стиль художника або з’ясувати, чи є твір результатом роботи кількох людей. інфрачервоної камери та рентгена (допомагають розпізнати існуючі під поверхнею фарби малюнки або начерки).
Багато хто іх художників перед початком роботи із масляними фарбами наносили на холст зображення вуглем або олівцем.
Ультрафіолетове випромінювання: Ультрафіолет може виявити реставраційні роботи або зміну оригінальних елементів, що не помітні при звичайному освітленні. Можна дізнатись про аналіз матеріалів притаманних художнику того чи іншого часу.
Для більше детального аналізу фурье-спектрометрія, полярізаційна мікроскопія, растрова електронна мікроскопія і рентгенофлуоресцентна спектрометрія.
(Масляні фабри та лаки на основі каніфолі, якими користувалися старі майстри випромінюють по іншому. Також можна побачити чи замальований оригінальний підпис чи нанесений новий.)
Стилістичний аналіз
Порівняння зі схожими творами: Фахівці порівнюють об’єкт із іншими відомими роботами художника або майстра, звертаючи увагу на характерні стилістичні елементи: мазки пензля, композицію, використання кольорів. Якщо стиль роботи не відповідає відомим роботам митця, це може викликати сумніви в її автентичності.
Консультації з експертами: Аукціонні доми часто звертаються до провідних фахівців у конкретних галузях мистецтва. Ці експерти можуть підтвердити чи спростувати автентичність твору на основі власного досвіду.
Часто клієнти звертаются до аукціонних домів із знахідками, що виявили на горищах чи замурованих у стінах і такі твори потребують значної реставрації:
Наприклад, коли знайшли картину Ван Гога, що вважалася втраченою, «Захід сонця в Монмажурі», вона кілька десятків років пролежала на горищі в домі.
Оцінка стану предмета
Аналіз ушкоджень та реставрації: Усі пошкодження або реставраційні роботи на предметі ретельно документуються. Це включає перевірку наявності тріщин, подряпин, втрат матеріалу та інших дефектів, які можуть вплинути на цінність твору.
Оцінка збереження: Важливо зрозуміти, як твір зберігався раніше і чи потребує він додаткового догляду.
Наприклад, деякі картини можуть бути чутливими до світла чи вологості, що може вплинути на їх довговічність.
Формування ціни та рекомендації для покупців
Ринковий аналіз: Після підтвердження автентичності експерти проводять аналіз ринкових тенденцій. Це допомагає визначити, яку ціну потенційно можна отримати за твір, враховуючи останні продажі схожих робіт, інтерес колекціонерів та загальний стан ринку.
Консультація для клієнта: Після завершення всіх етапів експерти складають фінальну оцінку і дають рекомендації клієнтам щодо стартової ціни на аукціоні та ймовірного цінового діапазону.
Щоб охопити глобальну аудиторію, аукціонні дома часто перевозять колекції для показу в декількох містах. Наприклад, одні й ті ж роботи можуть побувати на виставці спочатку в Нью-Йорку, потім у Гонконзі та Лондоні перед тим, як бути виставленими на сам аукціон.
Шедевр Пабло Пікассо «Femme a la montre», виставили в Дубаї, поклавши початок показів за межами Сполучених Штатів. Картина виставлялась протягом двох днів, а потім відправилась до Гонконгу та Лондона.
Виходячи з реакції аудиторії, аукціонний дім може переглянути початкові стартові ціни (естімейт) перед самими торгами, щоб зробити лоти більш привабливими для покупців
Сертифікат автентичності (Certificate of Authenticity, COA) – це офіційний документ, що засвідчує авторство твору мистецтва.
Він є гарантією, що картина, скульптура чи інший предмет мистецтва справді створений тим художником, якому він приписується, і відповідає опису.
Зміст сертифіката: зазвичай включає інформацію про назву роботи, ім’я автора, дату створення, опис техніки, розміри та матеріали. У сертифікаті можуть бути зазначені деталі провенансу.
Аукціони рідко самі видають сертифікати справжності. Натомість вони надають експертний висновок або отримують сертифікат від визнаного авторитету — фонду, галереї чи експерта, який спеціалізується на цьому художнику.
Наприклад, для художників, таких як Пабло Пікассо чи Марк Шагал, існують спеціалізовані комітети чи інститути, які офіційно підтверджують справжність їхніх робіт.
Документація та сертифікація
Після завершення експертизи кожен твір супроводжується документами, що підтверджують його автентичність і деталі стану. Ці сертифікати додаються до аукціонного каталогу і стають важливою частиною інформації, яку отримує покупець.
Деякі твори також можуть супроводжуватися документами від музеїв або сертифікатами від відомих експертів, що підвищує довіру до автентичності предмета.
