Пізніше він вирішує продовжили малювати і переїзжає до Боготи, де зосередилась на той час все культурне життя.
Потроху успіх приходить до юнака. Він починає проводити свої перші виставки, а в 1952 році коли отримав приз у розмірі 7000 песо – вирішив витратити на подорож до Европи.
Прибувши в Мадрид він вступив до Королівської академії мистецтв. Майже весь час митець проводив у музеї Прадо, де копіював шедеври Веласкеса та Гойї. Це був і додатковий заробіток-продавати репродукції туристам.
Подорожуючи далі художник відвідує музеї Парижа та Флоренції для знайомства з їхніми колекціями. В 1955 році повертається до Колумбії.
На основі отриманих знань художник відтачував свій неповторний стиль.
Художник працював у техниці авангардизму, але після багатьох експериментів із пропорціями та розмірами прийшов до свого “об’ємного” стилю.
Вперше Ботеро “роздув” предмети, коли працював над картиною “Натюрморт із мандалиною”
В 1960 році Ботеро переїхав до США, де починається новий період у творчості майстра: він починає займатися скульптурою.
Наразі його скульптурні роботи прикрашають Єлисейські поля у Парижі, Парк-авеню у Нью-Йорку, Мадриді, Ізраілі та інші площі світових столиць.
На честь художника названо Площу Ботеро у Медельїні, саме тут можна побачити 23 бронзові роботи майстра, подаровані у різні роки місту.
У Боготі 2000 році відкрився музей Ботеро. У ньому виставлені передані майстром 123 його власні роботи та 85 картин та скульптур Жоржа Брака, Марка Шагала, Сальвадора Далі, Пабло Пікассо, Клода Моне та Анрі Матісса.
На початку нульових років Ботеро пише серію робіт про насильство, що наповнило Колумбію, яка ось уже 40 років перебувала в стані громадянської війни. Країну роздирали на частини різні воєнізовані групи, чиновники та наркомафія.
«Коли Колумбія стане мирною цивілізованою країною, люди подивляться на мої картини та здивуються, в якому ірраціональному, абсурдному світі ми жили», – говорив він.
Найдорожчі роботи Фернандо Ботеро продані на аукціонах:
“Людина на коні” $4,2 млн
“Музики” $2,1 млн
