1744
Сем Бейкер був підприємцем, час від часу видавцем і успішним продавцем книг, володів книжковими магазинами.
Коли у нього було кілька сотень дефіцитних і цінних книг з усіх галузей літератури, Бейкер вирішив орендувати приміщення одного з пабів і проводити ярмарки. Але ціни на ці книги були фіксованими і збігалися з цінами в його магазинах.
І було вирішено спробувати голландську систему проведення аукціонів, стартова ціна і переможець, чия ставка вища.
Така система аукціону, на якому продано було колекцію книг сера Джона Стенлі, принесла Сему Бейкеру £826.
Джордж Лі почав першим використовував на аукціонах табакерку та молоток зі слонової кістки.
Бейкер помер, у нього не було спадкоємців, і його статок був розділений між його племінником Джоном Сотбіс і партнером Джорджем Лі.
Пізніше аукціон отримав назву Sotheby’s.
Тоді вже був аукціон Christies, але різниця в тому, що на ньому виставлялися предмети розкоші, а Sotheby’s продавав цінні видання з бібліотек герцогів Йоркських і Букінгемського палацу.
1778
1861
Sotheby’s перестав бути сімейним бізнесом, рід перервався.
Бухгалтер Джон Вілкінсон купив усі акції разом зі своїм партнером Едвардом Ходжем, і компанія стала називатися Sotheby, Wilkinson & Hodge до 1924 року.
Новими власниками стали член британського парламенту Монтегю Барлоу, бізнесмени Фелікс Уорр, молодий іноземний чиновник Джеффрі Гобсон.
З цього моменту на аукціоні почали продавати картини, монети, медалі та антикваріат, але в центрі уваги все ще були книги.
Також аукціон починає стягувати плату із продавців товару за розміщення ілюстрацій у каталогах.
Їхнім другим тріумфом влітку 1917 року було перенесення приміщень компанії з Веллінгтон-стріт — біля Стренду — на Нью-Бонд-стріт, 34-35 у Мейфері.
1909
1920
Прибутки почали рости, нові власники вирішили продавали і маєтки та антикваріат через аукціон, і на цьому тлі загострилася конкуренція з аукціоном Christies.
Sotheby’s вигадали ефективну стратегію перехоплення об’єктів нерухомості у Christie’s.
У компанії існував спеціальний відділ, завдання яких входило переглядати некрологи і оперативно виїжджати на потенційні об’єкти продажу.
За швидкість роботи відділ прозвали «Летючим загоном». Щоб у каталозі Sotheby’s будинки виглядали краще, ніж за життя господарів, агенти оглядали будинок та розчищали приміщення від непотрібних речей.
Один із нових власників Sotheby’s Барлоу знизив комісію з 12,5% до 7,5% на картини.
Найбільша угода перед Другою світовою війною відбулася в 1937 році: Sotheby’s заробив £125 тисяч на продажі срібла, меблів, картин та інших предметів з дому Ротшильдів на Пікаділлі.
Служба ВВС транслювала торги.
Міжнародний розвиток аукціону почався після того,як уряд Великобританії скасував валютний контроль для комерційних організацій, Sotheby’s зміг поширити свою діяльність на інші країни в таких містах, як Нью-Йорк, Париж, Лос-Анджелес, Цюрих, Торонто, Мельбурн, Мюнхен, Флоренція.
Це був великий плюс, в цих містах податки на антикваріат були набагато нижчими, ніж у Великобританії.
1955
Великий внесок в успіх аукціонного будинку зробив Пітер Вілсон. Він працював у компанії з 1936 року: від носія у відділі меблів до молодшого партнера та директора компанії.
Вілсон вперше перетворив торги на гала-вечір, де дрес-кодом були вечірні вбрання.
В 1958 році відбувася розпродаж картин імпресіоністів та постімпресіоністів з американської колекції Якоба Гольдшмідта. На заході були присутні понад тисяча людей, серед них відомі особи, наприклад, леді Черчілль та актор Кірк Дуглас.
Сім картин було продано за двадцять одну хвилину, досягнувши рекорду £781 тисячу, а комісія Sotheby’s склала £75,5 тисяч. Наприкінці заходу аудиторія стала на стільці та аплодувала.
У 1967 році Пітер Вілсон вигадав індекс ринкової вартості творів мистецтва у вигляді графіків. Їх публікувала газета Times, тож вони отримали назву Times-Sotheby Index. Щоб мистецтво асоціювалося у людей як акції.
1980
Аукціон був на межі банкрутства через промислову кризу в країні, виросла інфляція і арт-ринок послабшав.
Щоб виправити ситуацію, Sotheby’s запроваджує комісію з покупців. Раніше комісію платив лише продавець, тепер Sotheby’s отримував відрахування від обох. Це дозволило стабілізувати виторг.
Також керівництво вирішує залучити додаткове фінансування через вихід на біржу.
В 70 роках Sotheby’s вже був величезною структурою, куди входили підрядники, які займалися виготовленням рам для картин, реставраційні майстерні та фахівці з упаковки та зберігання творів мистецтва. Також Sotheby’s випускав книги та власний журнал про мистецтво на аукціонах.
“У продажу творів мистецтва багато спільного із продажем рутбіру. Людям не потрібне ні те, ні інше. Ми даємо їм відчуття, що це зробить їх щасливішим.”
Альфред Таубман.
Аукціон купив забудовник Альфред Таубман за $124,8 млн. (серед партнерів був Генрі Форд ІІ).
Sotheby’s знову став приватною компанією.
Нововедення Альфреда були:
друк передаукціонних каталогів для залучення більшої аудиторії,
наймати в офіси консультування гарних молодих жінок,
оформлення лінії кредитування для покупки предметів мистецтва,
гарантія мінімальної суми, яку продавець отримає з продажу.
1983
1988
Компанія стала публічною, вийшовши на Нью-Йоркську фондову біржу (Sotheby’s Holdings, Inc.).
Sotheby’s відкриває філію в Гонконзі, проводить перший та єдиний аукціон у Радянському Союзі.
На аукціоні продали особисті речі сім’ї Віндзор на $34 мільйони. Цю подію широко висвітлювали ЗМІ і аукціон зміг залучити 1095 покупців, більше половини з яких були новими клієнтами.
1998
1999
Sotheby’s спільно з Amazon запустили онлайн-аукціон.
Аукціон гарантував автентичність лотів та їх експертизу, а Amazon оплатив і доставив.
Sotheby’s стали першими, хто почав торгівлю онлайн.
2000
2017
Відкрили свою лабораторію досліджень
2018
2019
Sotheby’s знову став приватною компанією.
Власником став медіа-магнат Патрік Драхі, сума угоди становить $3,7 мільярда .
Після скасування мистецьких ярмарків і традиційних аукціонів через глобальну пандемію, Sotheby’s став першим аукціонним домом, який успішно перейшов на гібридний цифровий формат аукціону запустив Buy Now Marketplace, платформу для онлайн-торгівлі предметами розкоші та створив нові можливості для мобільних пристроїв і Інтернету.
2020
2021
Sotheby’s Financial Services (SFS) – один з найбільш прибуткових підрозділів, відкритий ще за Таубмана.
Кредитний портфель SFS становив близько $800 млн.
Для клієнтів співпраця з Sotheby’s вигідна: аукціонний будинок не проводить такі ж жорсткі фінансові перевірки, як банк. З цієї причини вони часто вважають за краще заплатити вищі відсотки SFS.
У свою чергу, Sotheby’s ризикує менше, ніж банк: для аукціонного будинку головне — цінність заставного твору.
Окремим напрямком у діяльності компанії є Інститут Sotheby’s, який навчає студентів.
Окрім підготовки майбутніх мистецтвознавців, арт-дилерів та кураторів виставок, Інститут організовує курси підвищення кваліфікацій для вже визнаних фахівців.
2023
Найдорожчі картини продані на аукціоні SOTHEBY’S за
2020-2023 роки
2020
Френсіс Бекон
“Триптих, натхненний Орестією Есхіла”
$84.5 мільйони
2021
Сандро Боттічеллі,
“Портрет юнака, що тримає круг”
$92 мільйони
2022
Енді Ворхол
“White Disaster”
$85.4 мільйонів
2023
Пабло Пікассо,
Жінка з годинником
$139 мільйони
