“Прогулянка берегом моря”
Будинок-музей Хоакіна Сорольї, Мадрид.
Картина вважається одним із шедеврів «люміністичного» періоду Сорольї — напряму, в якому світло стає головним героєм твору, майже витісняючи сюжет.
Картина була написана у Валенсії, рідному регіоні Сорольї, де Середземне море стало його головним джерелом світла, руху та кольору. Художник казав, що саме тут він «навчився писати сонце».
На полотні зображені дружина художника Клотільда та їхня дочка Марія, що йдуть уздовж берега. Це робить роботу не просто жанровою сценою, а глибоко особистим та сімейним портретом.
Соролья працював на пленері, прямо на пляжі, що було нетипово для таких великих полотен початку XX століття. Він прагнув зловити скороминущість світла та руху вітру у тканині суконь.
Білі сукні фігур служать поверхнею, що відбиває для світла, дозволяючи художнику експериментувати з відтінками синього, лавандового і сріблястого — прийом, за який Соролью часто називають «іспанським імпресіоністом», хоча він відкидав це визначення.
Композиція побудована так, що лінія моря та рух фігур створюють відчуття нескінченності, наче прогулянка продовжується за межами полотна.
У 1909 році Коли Соролья писав цей твір, він був на піку своєї кар’єри, вигравши Гран-прі Всесвітньої виставки у Парижі 1900 року. Він виставлявся у Берліні, Лондоні, Бостоні та Нью-Йорку, де 160 000 відвідувачів стояли в черзі, щоб побачити його твори.
Сьогодні «Прогулянка берегом моря» входить до колекції Museo Sorolla у Мадриді та вважається однією з найвідоміших робіт художника.
