“Вавілонська вежа”
Музей історії мистецтва, Відень
Брейгель прочитав біблійну оповідь у картині: рід людський, що населяв землю, колись говорив однією мовою, і всі розуміли один одного. Земля давала рясні врожаї і людям жилося тут добре.
Вони впали в гординю і зухвало вирішили збудувати таку високу вежу, щоб вона упиралася своєю вершиною в небо. Коли вежа стала помітно рости, бог розгнівався на людську зухвалість і щоб люди не могли завершити розпочате, він відібрав у них ту єдину мову, якою вони говорили, і створив замість безліч різних діалектів. Люди перестали розуміти один одного, вони були розгублені, їм довелося покинути свою роботу, і вони, залишивши вежу недобудованою, розійшлися жити по всьому світу.
Місто, де будувалася вежа та змішалися мови було названо – Вавілоном.
