Ціна великої колекції: чому Sotheby’s та Christie’s боролися за Blaquier

рік

На арт-ринку розгорнулася боротьба за одну із найдорожчих приватних колекцій, яка готується вийти на торги.

У серпні 2026 року стало відомо, що Sotheby’s отримала право продати значну частину знаменитої колекції аргентинської родини Блак’є (Blaquier), оцінену приблизно $450 млн, незважаючи на багаторічні стосунки колекціонерів із аукціонним будинком Christie’s.

Чому колекція настільки цінна:

Йдеться не про продаж кількох картин, а про великий блок творів, сформований Неллі Аррієтою де Блак’є і Карлосом Педро Блак’є — однією з найвідоміших колекціонерських пар Аргентини.

У колекції були твори найбільших художників європейського мистецтва кінця XIX — початку XX століття: Вінсента Ван Гога, Поля Сезанна, Едгара Дега, П’єра-Огюста Ренуара, Каміля Пісарро та інших майстрів

Тут одразу кілька творів потенційно здатні стати головними лотами сезону.

Одним із найдорожчих може виявитися “Каштан у цвіті з рожевими та білими квітами” (Châtaignier en fleurs roses et blanches) Ван Гога, написаний у 1890 році, в останній рік життя художника. За сприятливого розвитку торгів картина здатна принести $150–200 млн. Якщо така оцінка виявиться близькою до реального результату, один Ван Гог може забезпечити майже половину вартості усієї колекції.

“Арлекін” Поля Сезанна вартістю понад $120 млн із відомої серії, яку художник створював приблизно у 1888–1890 роках.

Таким чином, лише два потенційні топ-лоти — Ван Гог та Сезанн — можуть у сумі наблизитися до $270–320 млн.

Cама вартість колекції – лише половина історії.

Набагато цікавішим є те, як Sotheby’s вдалося обійти свого головного конкурента — Christie’s.

На перший погляд, саме Christie’s мала отримати цю колекцію. Аукціонний будинок вже багато років працював із творами родини Blaquier і встиг продати кілька важливих робіт із зборів.

Однією з найгучніших угод став “Зуав” (Zouave) Вінсента Ван Гога 1888 року. Christie’s реалізувала картину у приватній угоді приблизно за $190 млн. Для аукціонного будинку це був серйозний аргумент. Christie’s вже знала колекцію, працювала з її власниками та мала досвід продажу творів музейного рівня з цього зібрання.

Крім того, у листопаді 2025 року Christie’s виставила дві роботи Поля Сіньяка із колекції Blaquier. Вони були продані за:

Les Andelys, les bains – $3,9 млн;

Les Andelys, Port Morin – $1,9 млн.

Аукціонний будинок також отримав право провести продаж знаменитої колекції срібла Blaquier, яка попередньо оцінювалася приблизно в $15–20 млн і призначена для лондонських торгів. Тобто Christie’s не просто претендувала на нову угоду — вона вже мала історію співпраці з сім’єю.

І все ж таки головний художній блок дістався Sotheby’s.

Після того, як Sotheby’s незадовго до цього поступилася Christie’s великою колекцію видавничого магната S. I. Newhouse, аукціонний будинок вирішив діяти особливо активно.

Щоб отримати Blaquier, Sotheby’s, за словами кількох джерел арт-ринку, запропонувала власникам гарантію. Точна сума гарантії не розкривається. Сам Sotheby’s відмовився коментувати умови угоди. Тому не можна стверджувати, яку саме суму аукціонний будинок гарантував спадкоємцям або як розподілятимуться додаткові доходи від продажу.

Але сам факт такої гарантії показує, якою важливою Sotheby’s вважала цю колекцію. Для аукціонного будинку це була можливість не просто здобути кілька дорогих картин, а придбати цілий блок творів музейного рівня.

Гарантія – один із найважливіших інструментів сучасного ринку мистецтва.

Коли аукціонний будинок пропонує власнику гарантію, він фактично обіцяє певний мінімальний фінансовий результат за твір чи колекцію. Для продавця це знижує ризик. Він отримує впевненість, що твори не підуть значно нижче за очікуваний рівень, навіть якщо під час торгів інтерес покупців виявиться слабшим за прогнози.

Для аукціонного будинку все навпаки. Якщо торги проходять успішно і ціна виявляється високою, гарантія може бути вигідною частиною угоди. Але якщо ринок не виправдає очікувань, фінансове навантаження лягає на сам аукціонний будинок. Саме тому боротьба за Blaquier – не лише змагання за престиж, а й серйозна фінансова ставка Sotheby’s.

Окрім потенційної комісії від майбутніх торгів, Sotheby’s отримує те, що неможливо купити звичайною рекламою, — увага найбільших колекціонерів світу. Якщо в одному сезоні з’являються Ван Гог вартістю до $200 млн., Сезанн вартістю понад $120 млн., Дега, Пісарро і Ренуар, найбільші покупці будуть змушені уважно стежити за торгами.

Для Sotheby’s це означає можливість залучити колекціонерів, які можуть не з’являтися роками на звичайних аукціонах. Саме такі продажі часто стають подіями, що визначають настрій усього ринку. Але $450 млн — це поки що не результат торгів. Тут важливо не переплутати оцінку колекції з її майбутнім виторгом.

$450 млн — це оцінка блоку творів, про яку повідомили джерела, знайомі з угодою. Картини ще мають пройти через ринок. І остаточний результат може виявитися як вищим, так і нижчим за очікування. Особливо це стосується найдорожчих творів.

Тому Sotheby’s тепер має не менш складну роботу, ніж сама боротьба за колекцію: знайти покупців, готових заплатити дев’ятизначні суми.