Теодор Жерико

Грандіозне полотно близько 7 метрів у довжину і 5 заввишки – найзнаменитіша робота французького художника-романтика Теодора Жерико. Художник при створенні картини майже рік прожив самітником у своїй майстерні і довів себе до нервового виснаження.

Представлена Салону, в 1819, картина розбурхала французьку столицю, але не принесла автору ні визнання, ні грошей.

Художник створив приголомшливий за силою впливу образ, об’єднавши полеглих і живих, надію та розпач.

Сюжет заснований на реальних подіях. Капітан «Медузи» отримав свою посаду з протекції. Він показав себе не тільки нікчемним моряком, а й першорядним негідником. Коли корабель сів на мілину, високопосадовці зайняли шлюпки, взявши на буксир пліт зі 149 пасажирами.

Розігрався шторм, і зляканий капітан наказав перерізати буксирувальні канати. Човни благополучно причалили до берега, а людей на плоту чекала інша доля. Запасів води і їжі не було, щоб вижити вдавалися до канібалізму. Споруджений пліт дрейфував аж 2 тиждні до свого спасіння. У живих залишилося 15 людей…